Експертиза полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них.
ПРО МОЖЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ
Криміналістична експертиза полімерних матеріалів та виробів з них проводиться в рамках криміналістичної експертизи матеріалів, речовин та виробів і грунтується на комплексному застосуванні матеріалознавчих досліджень.
Полімерні матеріали, як об’єкти експертизи за кримінальними провадженнями різних категорій, зустрічаються, наприклад, в справах про вбивства, дорожньо-транспортні пригоди, розкрадання власності. На дослідження надходять полімерні вироби, а також частини цих виробів.
Завдання криміналістичної експертизи полімерних матеріалів
Криміналістичною експертизою полімерних матеріалів вирішуються такі основні завдання:
- встановлення належності об’єкта дослідження до полімерного матеріалу;
- виявлення мікрочастинок (нашарувань) полімерних матеріалів на предметах-носіях;
- визначення придатності нашарувань полімерного матеріалу для проведення дослідження;
- встановлення спільної родової (групової) належності зразків полімерних матеріалів, що порівнюються.
Встановлення родової належності порівнюваних об’єктів і утворюючих їх матеріалів передбачає віднесення їх до певних класифікаційних груп, що прийняті у відповідних галузях виробництва, науки і техніки.
Загальна характеристика полімерів
Полімери - високомолекулярні природні та синтетичні сполуки з молекулярною масою від декількох тисяч до мільйонів, молекули яких (макромолекули) складаються з великої кількості однакових мономерних ланок, що пов’язані хімічними зв'язками. Полімери можуть бути класифіковані за різноманітними ознаками. В залежності від складу основного ланцюга полімери поділяють на гомоланцюжні (основний ланцюг побудований з однакових атомів) і гетероланцюжні (в основному ланцюзі знаходяться атоми різноманітних елементів.
По типу мономерних ланок полімери підрозділяються на гомополімери, сополімери і блоксополімери.
Гомополімери - полімери, що складаються з однакових мономерних ланок: наприклад: -поліетилен (-СН2-СН2-)n, -полівінілхлорид (-СН2-СНCl-)n тощо.
Сополімери - полімери, що містять декілька типів мономерних ланок. В залежності від характеру розподілу мономерних ланок розрізняють регулярні і нерегулярні сополімери. Сополімери, у яких ланки кожного типу утворюють достатньо довгі безперервні послідовності, що чергуються в межах макромолекули, називаються блоксополімерами.
Види полімерних матеріалів
Полімери з низькою (нижче кімнатної) температурою переходу із склоподібного у високоеластичний стан називаються еластомерами (каучуками), з високою - пластиками.
Всі каучуки підрозділяються на натуральні і синтетичні. Натуральний каучук - продукт рослинного походження, що міститься у соці каучуконосних рослин (латексі). Клас синтетичних каучуків достатньо широкий. Загальноприйнятою є класифікація синтетичних каучуків по областях застосування: каучуки загального призначення, що застосовуються у виробництві таких виробів, у яких реалізується основна властивість гуми - еластичність; -каучуки спеціального призначення, що застосовуються у виготовленні виробів, які поряд з еластичністю повинні мати стійкість до дії різноманітних зовнішніх чинників, тепло- і морозостійкість або інші спеціальні властивості.
Пластики, як правило, складаються з декількох компонентів: -полімеру; -наповнювачів (органічних, неорганічних), що впливають на різноманітні властивості полімерів - стійкість, твердість, теплостійкість тощо; -пластифікаторів, що підвищують пластичність і розширюють інтервал високоеластичного стану; -стабілізаторів, що захищають полімер від старіння; -барвників; -інших добавок (у залежності від області застосування матеріалу.
Орієнтовний перелік питань, які вирішує експертиза полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них
Чи є дана речовина полімерним матеріалом та до якого виду належить ?
Чи є на предметі-носії нашарування або мікрочастинки полімерного матеріалу ?
З якого виду полімерного матеріалу виготовлено даний предмет ?
Чи мають дані зразки полімерних матеріалів спільну родову (групову) належність?
